Massenet - Manon [Blu-Ray]

Massenet — Manon: Опера в п'яти діях; лібрето А. Меляка і Ф. Жилка за романом А. Ф. Прево "Історія кавалера Де Гріе та Манон Леско". Перша постановка: Париж, "Опера комікс", 19 січня 1884 року. Активні обличчя: Манон Леско (сопрано), Пусета (сопрано), жавота (меццо-сопрано), Розетта (контральто), кавалер Де Гріе (тенор), Ліско (барітон), граф Де Грі (бас), Гіо де Морфонтен (тенор), Де Бретинь (баритон); два стражики, приратник семінарії, 69, стрілок, гравець; знатні дами, синьйори, містяни та містяни Ам'єна та Парижа; мандрівники та подорожниці, ножиці, кондуктори, торговці та торговки,ultroлки, гравці, шулери. Дія відбувається у Франції 1721 року. Патерсон переносить дію в «золотій повікі» Голлівуду — середину XX століття. І Нетребко постає то в образі Одрі Хепберн, то - як Мерілін Монро... Віллазон теж примірює різні відмінності, хоча через певну однобокість найперного персонажа (Де Гріе) зміни костюмів і зачісок не так добре працюють, як у разі з Манон (де підкреслює мінливість її натури). Саме Манон Леско у виготовленні Нідечко — центр усього спектакля, його головна перевага і... його ж основна вада. Перевага – зрозуміло чому: Незначно тут феноменально, запаморочливо красива. Мені здається, їй варто було б працювати тільки з Патерсоном, тому що він як ніхто інший може підкреслити її зовнішні дані та допомогти красі Анни засяти на повну силу. Про вокальні та акторські переваги та неulter — тут усе очікувано бездоганно. Патерсон, до речі, не приховує, що робив свою постановку під конкретних виконавців — Негідко та Віллазона. Але в цьому ж полягає й головний недолік, точніше — вразливе місце. Зазвичай оперні постановки (особливо вдалі) йдуть роками, а то й десятиліттями, а грати в них можуть найрізноманітніші артисти. Тут же інші виконавці, ніж Нідечко та Віллазон, просто немислимі.