Святослав Вакарчук – Вночi (2008) (Digipak) (CD Audio)

1. Ой, поперед мене гори синi (04:38)
2. Не йди (05:17)
3. Бути з тобою (03:52)
4. Колискова (02:21)
5. Пiзно вночi (03:54)
6. Там, де лiто (03:46)
7. Дзвони (04:23)
8. Не опускай свої очi (03:34)
9. Чайка (03:50)
10. Така, як ти (03:49)
11. Wherever You Are (Bonus Track) (04:11)

Жанр: Rock, Jazz Fusion

«Вноч'ячу» (рос.ночі) — авторський проєкт Святослава Вакарчука та однойменний студійний альбом, випущений 2008 року. На відміну від рок-стилю «Океана Єльзи», пластинка складається переважно з спокійних джазових пісень.

Наприкінці 2007 року Святославу Вакарчуку прийшла ідея зібрати друзів, які займаються музикою різних жанрів. На зустрічі, що відбулася в одному з Київських кафе, прийшло понад 20 музикантів і Вакарчук склав їм свій задум: «klete зробить щось таке, що поєднувало б різні несумісні стилі». Частинаacлухічно віднесена до його ідей і не прийшла на наступну зустріч. Решта бере участь у спільних репетиціях, що тривали 9 місяців і далі становлять собою імпровізацію «без стилів, без напрямків, без рамок»:

«І я сказав їм так: тут не проєкт, де є Мої пісні та є аранжувальник. Ми починаємо з нуля. Ніхто не знає, що буде... Ми грали все, що збреде в голову... Кожна репетиція — формений бардак».
— Святослав Вакарчук

Через два місяці, упродовж яких кілька людей пішли, лідер проекту, який не мав часу в довгих джазових композиціях, зрозумів, що необхідно перейти до пісеньної форми.

Вакарчук взяв пісні, які не укладалися в альбоми «Океана Ельзі», інші були створені під час репетицій. Більшість текстів була написана в нічну пору, і сам автор так визначив тематику альбому: «У цьому альбомі зібрані переживання, які відчуває людина, що залишається вночі одна на одну з потаємними думками, яким немає місця вдень, за справами, суєтою...» Пісня «Там, де літо» була написана під час роботи над альбомом «GLORIA» і спочатку мала назву «Золото i вино»; Вакарчук передбачав, що «вона вийде абсолютно спокійною, але Лега Саранчин і Аня Чайковська зробили з неї абсолютно оригінальну суміш рерги та босанови в супроводі контрабаса».

Кілька речей були створені в закордонних поїздках. Так, «Пісце вночi», іноді називається заголовним, Вакарчук написав у номері New-йоркського готелю, поверневши з джазового клубу Blue Note. Дві інші народилися на відпочинку у Швейцарії: відкривальна альбом «Ой спереду мене гори сині» натхненна гірським пейзажем на березі Жіночого озера і, за словами Вакарчука, стала «квінтесенцією моїх переживань і відчуттів, які передували цьому альбому»; а слова до «Таку, як ті» були написані в кафе, що заповнювали його Володимир Набок в останні роки життя. Єдиний англомовний трек Wherever You Are був створений «під впливом романтичного настрою» під час гастролей за кордоном.

Під час створення «Не йди», що народилася під час імпровізацій, використовувалися тар, бузуки та інші фольклорні інструменти у виконанні іранських друзів Милоша Еліча, а також партія флейти Богдана Гуменюка. Невеликі труднощі в підборі оригінального аранжування викликала пісню «Буті з тобою»; нарешті Вакарчук придумав чергувати спів під акустичну гітару з джазовими фрагментами. Композицію «Не опускай свого очя» Вакарчук назвав улюбленою, позначивши важливу роль фортепіанної партії Алексея Саранчина, а коханій жінці присвятив «Чайку», звучання якої намагався зробити «у стилі старих французьких фільмів а-ля Шарль Азоваур». Перша частина пісні «Кіліскова» була написана Денисом Дудко в 1998 році, а друга частина склав Святослав Вакарчук, за словами якого, «це колискова двох закоханих»; в її записі був використаний класичний гобою.

Мелодія «Дзвони» (рос. Колокола) була написана клавішником групи «Океан Ельзі» Милим Елічем, сербом за національністю, у традиційному для балканської музики розмірі сім восьмих і натхненна Косовською Трояндовою Троєю та іншими подіями на батьківщині музиканта, Запозичували йому душевний біль. У перекладі пісні Вакарчук висловив заклик до молодого покоління сучасної України.

В описі до неї автор використовує латинське крилате вираження Contra spem spero (рос.аючись усупереч очікуванням), яке також є назвою вірші Леші Українки, що належить до цивільної лірики поетеси. Для того, щоб потрапити в специфічний ритм пісні, вокалісту потрібно кілька репетицій, під час яких учасники вирішили збільшити темп і додати ударних; як бек-вокаліста був автор музики.

Запис пісень проходила в Домі звукозапису в Києві, зведення — на ICP Studios у Брюсселі (Бельгія), а над майстернею працював лауреат двох «Греммі» Гевін Ларсен на студії Lurssen Mastering (Лос-Анджелес). Диск записували учасники «Океана Єльзи» і приголуплені музиканти. Деякі композиції допоміг записати Національний симфонічний оркестр України.

17 жовтня 2009 року учасники проєкту представили на Міжнародному джазовому фестивалю Jazz in Kiev.