Kraftwerk ‎– Greatest Hits (2CD, Digipak)

CD1:
1 The Robots 6:15
2 The Man-Machine 5:34
3 Radioactivity 3:22
4 Neon Lights 3:31
5 Computer Love 7:20
6 The Model 3:42
7 Sex Object 6:54
8 The Telephone Call 8:05
9 Home Computer 6:21
10 Spacelab 6:00
11 Metropolis 6:03
12 Trans-Europe Express 3:57
13 Showroom Dummies 6:05
14 Autobahn (Live) 5:37

CD2:
1 Expo 2000 3:38
2 Aero Dynamik 5:04
3 Tour De France Etape 1 4:27
4 Tour De France Etape 2 6:41
5 Tour De France 5:12
6 Musique Non Stop 5:46
7 Computer World 5:08
8 Pocket Calculator 4:57
9 Numbers 3:21
10 Boing Boom Tschak 2:58
11 Electric Cafe 4:16
12 Vitamin 8:09
13 Electro Kardiogramm 5:16
14 La Forme 8:41
15 Planet Of Vision (Live) 4:45

 

Kraftwerk (крафтверк, нім. — електростанція) — німецький музичний колектив із Дюссельдорф, який зробив помітний внесок у розвиток електронної музики. Група була утворена в 1968 році Флоріаном Шнайдером і Ральфом Хеттером, але широку популярність набула, ставши квартетом, до якого увійшли також Вольфганг Флюр і Карл Бартос. Першим об'єднанням цих музикантів був квінтет, який називався Organisation.

У ранніх роботах Organisation і Kraftwerk (до альбому Autobahn, 1974) музика була експериментальною й переважно не електронною. Домінувальними стилями були краут-рок і авангард. Тоді Kraftwerk співпрацювали з впливовим звукоінженером Конні Планком (нім. Conny Plank, також працював із Can, Neu!, Eurythmics), а також експериментували з різними музикантами. Серед учасників Kraftwerk були Міхаель Ротер (нім. Michael Rother) і Клаус Дігер (нем. Klaus Dinger), які згодом заснували групу Neu!.

Альбом «Autobahn» (1974) став переломним моментом не тільки в творчості групи, а й у сучасній музиці загалом, продемонструвавши можливості синтезаторів і електроніки того часу. Тема композиції «Autobahn», що дала назву альбому — поїздка автомобілем німецькою автомагістраллю. Тривалість цієї композиції — понад 22 хвилин, вона займала цілу сторону вінілової пластинки.

Починаючи з 1974 року, музика стала менш експериментальною, з більш чіткими електронними ритм-структурами. Наступні три альбоми — «Radio-Activity» (1975), «Trans-Europe Express» (1977) і «The Man Machine» (1978) — істотно вплинули на розвиток електронної музики та сучасної музики загалом. На цих альбомах є хіти, як-от «Das Model», «The Robots», «Trans-Europe Express», «Radio Activity», «Neon Lights», «Showroom Dummies». З того часу деякі альбоми Kraftwerk випускалися в різних мовних версіях, з текстами пісень англійською або німецькою.

Kraftwerk є творцями стилю електро, часто групі Kraftwerk дописується винахід стилю техно. Вони були однією з найперших попгруп, які створили (не авангардну) музичну композицію тільки за допомогою електронних інструментів. Навіть голос іноді створювався за допомогою генератора або проходив через вокодер, стаючи роботоподібним.

1980-х років група випустила ще 2 альбоми — «Computer World» (1981) і «Electric Cafe» (1986), а також позаальбомний сингл «Tour de France». Після цього залишилася велика пауза, упродовж якої Kraftwerk дали кілька ефектних концертних турів із відеопроєкціями, випустили заново оброблені, що сучасні композиційні версії старих композицій (The Mix, 1991).

Першою новою композицією, випущеною після альбому «Electric Cafe» (1986), стала «Expo 2000», випущена синглом у 1999 (до однойменної всесвітньої виставки 2000 року в Ганновері).

2003 року був випущений довгоочікуваний альбом «Tour de France Soundtracks», що звучить сучасно, але водночас витриманий у стилі групи. За випуском альбомуслідилося світове турне, матеріали якого лягли в основу концертних CD і DVD «Minimum-Maximum» (2005).

У січні 2009 року, згідно з офіційними даними EMI, групу покинув один із її засновників — Флоріан Шнайдер, який пропрацював з Kraftwerk майже 40 років. Його місце зайняв Штефан Праффе, який раніше працював відеоінженером у групі.

Наприкінці 2009 — на початку 2010 року Kraftwerk гарантує про запис нового студійного альбому групи. Про назву диска й дату виходу не було відомо, але учасники сказали, що шанувальники зможуть насолодитися новим матеріалом уже наприкінці 2010 року, проте альбом так і не був випущений.

У жовтні 2011 року бутлег-альбом групи K4, випущений у 1971 році, зайняв 14 місця в списку 50 найбільших бутлегів рок-н-ролу за версією журналу Uncut.

У квітні 2012 року група виступала з концертами в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку (кожний виступ був присвячений одному з альбомів групи). Під час цих виступів Хюттер надихнувся, що планується до виходу новий студійний альбом групи. Станом на серпень 2016 року новий альбом досі не випущений.