Yanni – Greatest Hits (2CD, Digipak)

CD1:
1 Truth Of Touch
2 Seasons
3 To Take.. To Hold
4 So Long My Friend
5 Before I Go
6 The End Of August
7 Enchantment
8 Face In The Photograph
9 Acroyali
10 Santorini
11 Keys To Imagination
12 Almost A Whisper
13 In The Mirror
14 One Man's Dream
15 In The Morning Light
16 Felitsa
17 You Only Live Once
18 Nostalgia

CD2:
1 Voyage
2 Guilty Pleasure
3 To The One Who Knows
4 First Touch
5 Marching Season
6 Forgotten Yesterdays
7 Looking Glass
8 Aria
9 Swept Away
10 Reflection Of Passion
11 A Love For Life
12 Song For Antarctica
13 Flight Of Fantasy
14 The Mermaid
15 Secrect Vows
16 A World In Private
17 Once Upon A Time
18 After The Sunrise

Жанр: Electronic

Янні Хрисомаліс (греч. ⁇ ÷÷÷ ⁇ ⁇ ), ÷÷÷÷÷÷÷ ⁇ ÷÷ μμchor7) — засновник музичної групи «Yanni», що виконує інструментальну музику.

Янні Хрисомаліс народився в 1954 р. в місті Каламата, Греція. У 14 років він б'є національний рекорд країни з плавання вільним стилем, мріє стати олімпійським чемпіоном і про музику навіть не згадує. У 18 років їде до США на навчання до університету Міннесоти. У цей час знайомиться з преміянським рок-гостриком Chameleon і захоплюється музикою. Після закінчення навчання (він став бакалавром за спеціальностями психологія) залишається в групі клавішником і, бувши музикантом-самоучкою, який не вміє читати та писати ноти, розробляє власну систему ритму та нотної грамоти, за якою бездоганно виконує і доповнює свою музику.

Він шукає свій стиль, експериментує, граючи рок і джаз. Йому вдається непогано аранжувати, часом роблячи з нічого «конфетку». Він поглиблюється в синтезаторний звук і власну уяву. Трохи часу знадобилося, щоб заявити про себе як про студійного музиканта, яскравого композитора та продюсера.

Домігшись потужного для новачка успіху в публіки після виходу його першого самостійного альбому «Optimystique» (1984), Яні був перехвалений компанією Private Music, яка видала в 1986 р. альбом «Keys to Imagination», і відтоді музикант став Однією з найпомітніших фігур у світі сучасної інструментальної музики.

Наступний альбом 1987 року «Out of Silence» вийшов романтичнішим і м'якшим, але, як і раніше, залишилися експресія й бездоганні аранжування.

1988 року Янні дає змогу собі трохи відійти від знайденого стилю і робить ремікси найкращих композицій, складених разом із групою Chameleon. Альбом так і називається «Chameleon Days», у якому музика схожа на радянську музику вокально-інструментальних ансамблів 80-х.

Наступного року він знаходить свій новий стиль, випускаючи альбом «Niki Nana», поєднуючи в музиці все найкраще з ранніх альбомів, і новий, впевненіший, розмірений ритм, завойовуючи все нових і нових шанувальників. Напевно, варто зазначити, що його сходження до слави було прискорене романтичним зв'язком на початку 90-х років з актрисою Ліндою Еванс, яка забезпечила передавання про нього в відомих програмах, як-от «Життєвий стиль багатих і знаменитих», а також поява його в денних струм-шоу на телеканалах.

1990 року виходить збірка «Reflections of Passion» з новим поглядом на старі композиції, він містить у собі всі найкращі балади з попередніх альбомів. «Цей альбом представляє пристрасті до життя за минулі десять років. Він є вираження любові до людей, а також до певних натхненних місць, які я ніколи не зможе забути», - пише Янні про цей альбом. Він присвячений Петеру Бауманну — продюсеру цього альбому, музиканту легендарної групи Tangerine Dream, а також засновнику студії Private Music. Черговий альбом «In Celebration of Life» (1991) залишається непоміченим масовим слухом. Успіх збірки «Reflections of Passion» диктує його повторний випуск 1992 року в новій якості зі злегка зміненими аранжуваннями та декількома новими композиціями.

Цього ж року виходить ще один альбом «Dare to Dream», який відразу потрапляє в чарти Billboard і має величезний успіх.

Наступний альбом виходить 1993 року — «In My Time». У ньому Янні відмовився від електронного звуку та зіграв усе на фортепіано разом зі струнними інструментами. Одна з композицій альбому була відзначена найпрестижнішою премією в музичному світі — «Греммі» за найкращу інструментальну композицію року. Альбом отримав трирічне перебування в загальних чартах Billboard і був названий альбомом року в розділі шоу-ейдж.

У листопаді 1993 року Янні дає концерт на своїй батьківщині, у стінах стародавнього Акрополя в Афінах, разом із Лондонським королівським філоманічним оркестром. Для нього він спеціально переписує багато композиції та одягає їх у симфонічну форму. Тільки на відео концерт витрачається накладом 5 мільйонів примірників і обходить усі великі телеканали світу. Загальний же наклад усіх альбомів на цей момент перевищує 12 мільйонів.

Тепер уже громадянин США, Янні говорить: «З того часу, як я покинув Росію, понад 20 років тому, я мріяв повернутися й втілити в Акрополі. Цей концерт був одним із найзахопливіших моментів у своєму житті, це було вперше, коли я "живу" зіграв у Греції". Янні дає концерти в найпрестижніших залах світу, як-от «Королівський Альберт Холл» у Лондоні й «Auditorio Nacional» у Мехіко, він об'їжджає майже всі європейські столиці, і всюди його чекає успіх. У Мексиці Янні був першим музикантом, кому вдалося зібрати аудиторію 50 тисяч осіб. Він випускає кілька збірок і створює дві звукові доріжки до фільмів «I Love You Perfect» (1995), де грає свої старі композиції й обробляє Моцарта, у другому, «The Heart of Midnight», він розвиває в медитативному стилі одну тему. Крім оригінальних телевізійних, комерційних і кінофонограм, музика Янні широко використовувалася в таких програмах, як «Світ спорту», у репортажах з Олімпійських ігор. Одним із найцікавіших проєктів композитора була спільна робота з Вангелісом до фантастичного фільму Рідлі Скотта «Бігучий за лезою бритви».

У 1997-98 роках Янні здійснює гастрольний тур у всьому світі та випускає абсолютно новий концертний альбом «Tribute» (1997), який був зігран і записаний у стінах Тадж-Махала, Індія, і в імператорському палаці в Забороненому місті в Китаї, куди доступ інокраїнцям довгий час був заборонений. Подорож Сходом явно відбилася на його композиціях — до грецької мелодики додалися індійські, арабські та японські мотиви, і в Папуа-Новій Ісландії, де Яннічав концерт, до нього приєднався місцевий музикант, який додав африканських пасажів у яскраве полотно музичних симфоній. А загалом та ж вибухова, трохи джазова в дусі інструментальна музика з фортепіанними баладами в симфонічному виконанні.

Попри те, що в творчості Янні бувають перерви в кілька років, він є одним із найпопулярніших представників інструментальної музики у світі, а його альбоми стабільно входять у двадцятку європейських хіт-парадів.

Далі «If I Could Tell You» (2000), потім «Ethnicity» (2003). Янні починає амбітне турне в березні 2003-го. За місяць до початку гастрольного тура виходить його автобіографія Yanni In Words за участю фірми Miramax Books, у якій оповідає життя відомого музиканта від його дитинства в Греції та студентського життя в Міннеснеснесні до міжнародного успіху на переходу музики. У книгу включена історія 9-річних стосунків Янні з актрисою Ліндою Еванс.

16 вересня 2006 р. відбулася прем'єра музичного відео Yanni Live! The Concert Event! У листопаді 2008 — повернення Янні з новим проєктом «Yanni Voices» у співпраці з продюсером Рікером Вейком, презентація і відео записування для DVD релізу якого відбулася в. Акапулько (альник).

24 березня 2009 р. — реліз CD & DVD Yanni Voices.

2010 р. — Yanni Mexicanisimo — альбом, присвячений мексиканській культурі. За основу музичних композицій взято мексиканські мотиви як старовинні, так і сучасні.

2011 р. — Truth of Touch — новий альбом із інструментальними композиціями.

Оркестр має багатонаціональний склад: Хрисомаліс Янні (клавіші) — Греція, Мін Фріман (клавіші) — Тайвань, Чарлі Адамс (ударні) — США, Джоель Дель Дель Сіль (перкуссія) — Куба, 41 Брайдерн (скрипка) — Німеччина, Мері Сімпсон (крипка) — США, Самвел Єрвінян (скрипка) — Армія, Джейсон Кардер (труба) — США, Джеймс Меттос (валторни) — США, Дана Тебоє (тромбон) — США, Віктор Еспінола (арфа) — Парагвай, Лорен Єленкович (вокал) — США, Ліза Лаві (вокал) — Канада, Сара О'Брайан (віолончель) — Англія, Англія Сайака Катсукі (Скрипка) — Японія, Олександр Жирів (віолончель) — Росія, Гебріел Вівас (бас-гітара) — Венесуела.