Paul Mauriat – The Best World Instrumental Hits (2CD, Digipak)

CD1:
1 L’ete Indien 3:26
2 Veins — Veins 2:53
3 Melodie Lady 2:48
4 Pardonne Moi 2:47
5 Je Ne Suis Que De L’Amour 2:53
6 Toccata And Fugue In Dm 4:39
7 El Bimbo 2:30
8 Last Tango In Paris 2:46
9 L’Aventura 2:52
10 Moulins De Mon Coeur 2:47
11 Reviens Je T’Aime 2:37
12 Minuetto 2:21
13 Phantom Of The Opera 3:03
14 Pas De Fumee Sans Feu 2:22
15 Un Homme Et Une Femme 2:22
16 Parle Plus Bas 2:36
17 Les Deux Guitares 3:30
18 Vivre Pour Vivre 2:56
19 Last Summer Day 2:48
20 Oumparere 2:22
21 Petite Melodie 2:55
22 Symphony No. 40 1st Movement 3:17
23 Memory 3:27
24 Mitternacht In Moscau 3:09
25 Summer Of ’42 2:28
26 What Is A Youth 2:44
27 Passager De La Pluie 3:31

CD2:
1 Love Story 3:01
2 Aloette 2:11
3 Parapluies De Cherburg 2:44
4 Brasilia Carnaval 2:44
5 Tombe La Neige 2:53
6 El Condor Pasa 3:07
7 Mamy Blue 2:48
8 Toccata 2:40
9 Caravan 4:06
10 Alla Figaro 3:21
11 Pegase 3:32
12 Jamais Je Ne Vivrai 2:47
13 Love Is Blue 2:36
14 Those Were The Days 2:59
15 Sur Un Air Du Vivaldi 3:04
16 Nagekidiri 4:14
17 Jeux Interdits 3:43
18 From Souvenirs To Souvenirs 2:50
19 Theme De »Borsalino» 2:11
20 Dis-Lui »Feelings» 3:19
21 Adieu A La Nuit 2:13
22 Hungarian Dance 3:56
23 Bublitschki 2:43
24 Somethin’ Stupid 2:38
25 Acropolis Adieu 2:41
26 My Heart Will Gone On 3:31

Жанр:Easy Listening

Поль Моріа́ (фр. Paul Mauriat, 4 березня 1925 — 3 листопада 2006) — французький композитор, аранжувальник і дирижер.

Paul Mauriat народився у Франції, у місті Марселі, 4 березня 1925 року. Закінчивши марсельську консерваторію за класом фортепіано. Восьмирічний день створив свій перший оркестр.

1957 року переїхав у Париж і почав працювати на звукозаписувальній компанії Barclay як аранжувальник і акомпаніатор. В різний час працював із Шарлем Азнавером (свічно створено понад сто двадцяти пісень), Далідою, Морісом Шевале, Лео Ферре, Лені Есчудеро й багатьма іншими естрадними виконавцями.

1962 року Поль Моріа поєднує свій перший міжнародний хіт — «Chariot», який отримав пізніше англійську назву «I will follow him». Це була його спільна робота з відомим французьким композитором і дирижером Франком Пурселем, який записаний через чотири роки зі своїм оркестром пісню композитора Андре Поппа і добре всім відому за прогнозом погоди на першому каналі радянського телебачення — «Manchester et Liverpool».

У 1964 і 1965 роках спільно з Раймоном диваном він поєднує музику до кінокомедів за участю Луї де Фюнеса «Жандарм із Сен-Тропе» і «Жандарм у Нью-Йорку».

1965 року Поль Моріа створює свій Гранд-оркестр, з яким довгі роки записує інструментальні версії популярних пісень, робить оброблення класичної музики.

1966 року Поль Моріа стає музичним директором Мірей Матиьо. Спільно з поетом Андре Паскалем він створює її головний хіт «Mon credo», за кілька років співпраці він записув із Мірою Матиє приблизно 50 пісень. 1967 року під час візиту Мірею Матине в СРСР на борту крейсера «Аврора» в Ленінграді народжується пісня «Quand fera-t-il jour, camarade?», що увійшла в репертуар співачки.

1968 року його оркестрова версія пісні-учевчниці конкурсу «Євровицтво 1967» — «L'amour est bleu» (у подальшу назву «Love is Blue») очолила Хіт-паради США, а потім і в багатьох країнах світу. Поль Моріа став єдиним французьким виконавцем, що добився такого визнання в США. Починаючи від 1969 року оркестр Поля Моріа робить концертні тури в США й Канаді, Японії та Південній Кореї, Бразилії та інших країнах Латинської Америки. Поль Моріа стає феноменом у Японії, щорічно влаштовуючи до 50 концертів.

У СРСР музика у виконанні оркестру Поля Моріа часто звучала на радіо та телебачення, у таких телевізійних передачах, як «У світі тварин» (композиція «Alouette» («Жаворонок»); оригінальна назва Аріеля Раміреса — «La peregrinaci0n» («Паломництво»)), «Кінопанорама» (композиція «Pardonne-moi ce caprice d'enfant»), кілька композицій були використані в прогнозі погоди, яким завершувалася інформаційна програма «Врем'я» («Yesterday», «Abrazame», «Toccata», «Unétranger sur la terre» та інші), інші звучали й у мультфільмах: «Ну, почекай!» (8-й випуск) і «Зачароване слово» («Tante agathe»), «Контакт» («Godfather») та ін. Із середини 1970-х за ліцензією були видалиті чотири його вінілові платівки, що розібралися по країні мільйонними тиражами. Після зустрічі з бардом Сергєєм Нікітіним (1978) Поль Моріа створив чудову інструментальну версію його (сумісно з Віктором Берковським) пісні «Під музику Вівальді». Крім цього, ще 1965 року Поль Моріа склав платівку з дванадцятьма російськими мелодіями «Russie de toujours» («Вічна Росія»), перевиданої в багатьох країнах на компакт-диску під назвою «The Russian album».

Останній альбом оркестру — «Romantic» був записаний 1997 року. З 1998 року Поль Моріа завершив і свою активну концертну діяльність. Новим диригером оркестру став талановитий піаніст Жиль Гамбюс, який пропрацював у оркестрі довгі роки.

Поль Моріа помер 3 листопада 2006 року на півдні Франції, у Перпінья, у віці вісімдесяти одного року.