David Bowie – Diamond Dogs (1974) (CD Audio)

Опис

01. Future Legend (1:05)
02. Diamond Dogs (5:56)
03. Sweet Thing (3:39)
04. Candidate (2:40)
05. Sweet Thing (reprise) (2:31)
06. Rebel Rebel (4:30)
07. Rock ‘N Roll With Me (4:00)
08. We Are The Dead (4:58)
09. 1984 (3:27)
10. Big Brother (3:21)
11. Chant of the Ever Circling Skeletal Family (2:00)

Жанр: Rock
 

Diamond Dogs – восьмий студійний та другий концептуальний альбом Девіда Боуї, випущений на лейблі RCA Records у 1974 році. Тематично це була спілка роману «1984» Джорджа Оруелла та його власне бачення пост-апокаліптичного світу, забарвлене фарбами глема. Боуї хотів зробити театральну постановку за книгою Оруелла і почав писати матеріал після завершення сесій для альбому Pin Ups, але заповіт покійного автора не дозволяв продати права на твір. У результаті весь написаний матеріал потрапив на другу половину альбому Diamond Dogs, а назви пісень свідчать про те, що роман 1984 значною мірою вплинув на твір.

Хоча альбом був записаний і випущений після 'відставки' Зіггі Стардаста (що відбулася в середині 1973 року), і демонстрував свій власний індивідуальний характер у «Halloween Jack» («дуже крута кішка», яка жила в «Місті Голоду»), багато хто відзначав , що Зіггі був все ще 'дуже живий', що було видно по стрижці Боуї на обкладинці та глем-трешевому стилі першого синглу Rebel Rebel. Як і у випадку з деякими піснями на «Aladdin Sane», вплив гурту The Rolling Stones був також дуже помітним, особливо в титульному треку. Однак, альбом містив матеріал, на яких Боуі зробив крок далі від його ранніх робіт. Це продемонструвала епічна сюїта "Sweet Thing"/"Candidate"/"Sweet Thing (Reprise)", тоді як композиції "Rock'n' Roll With Me" і "1984" - натхненна фільмом "Шафт" зі звуком wah-wah гітари, забезпечили передчуття наступного періоду Боуї, "пластикового соулу" (англ. "plastic soul"). Оригінальний вініловий альбом закінчився сильно вібруючим рефреном (фактично, петля стрічки) - Bruh/bruh/bruh/bruh/bruh, перший склад з "Big Brother", що повторюється безперервно.

«Diamond Dogs» був першим альбомом Боуї з 1969 року, на якому не було когось зі складу The Spiders from Mars (крім піаніста Майка Гарсона), колективу, який виступав з Боуі і сприяв популярності Зіггі Стардаста. Натомість, Гербі Флауерс грав на басу, ударні були поділені між Ейнслі Данбаром і Тоні Ньюменом. Боуї зробив крок, який здивував деяких коментаторів, він сам взяв на себе роль лідера гітариста, яку раніше займав Мік Ронсон, створивши те, що критики New Musical Express Рой Карр і Чарльз Шаар Мюррей назвали «колючий, хрипкий, напіваматорський звук, який дав альбому левову частку його характерної атмосфери». "Diamond Dogs" також став важливою віхою в кар'єрі Боуї, оскільки возз'єднав його з Тоні Вісконті, який забезпечив струнні аранжування та допоміг мікшувати альбом на його власній студії Good Earth Studios у Лондоні за допомогою Trident B-Range консолі. Вісконті продовжуватиме спільне продюсування значної частини матеріалу Боуї до кінця десятиліття.

На обкладинці альбому зображений Девід Боуї, у вигляді напівлюдини-напівсобаки, вона була написана в гротескному стилі бельгійським художником Гайєм Піллартом, який у тому ж році створив обкладинку для альбому гурту "Rolling Stones" "It's Only Rock 'n' Roll". Обкладинка мала суперечливий характер, оскільки на повному зображенні було ясно видно геніталії гібрида. Лише невелика кількість копій з'явилася у продажу з оригінальною обкладинкою на момент виходу альбому. Згідно з протоколом цін, видання для колекціонерів Goldmine, ці альбоми мали одні з найдорожчих колекційних рекордів усіх часів, серед предметів колекціонування, і сягали тисяч тисяч доларів США за одну копію. У варіанті платівки 1974 геніталії були поспішно заретушовані розпилювачем фарби. Хоча оригінальна не цензурована обкладинка альбому та інша забракована обкладинка,