Yello – Claro Que Si (2005) (CD Audio)

Опис

1 Daily Disco 4:32
2 No More Roger 3:18
3 Take It All 1:40
4 The Evening’s Young 5:01
5 She’s Got A Gun 3:42
6 Ballet Mecanique 3:42
7 Ouad El Habib
Vocals – Zine El Abidine 3:23
8 The Lorry 3:33
9 Homer Hossa 5:14
10 Pinball Cha Cha 3:37
Bonus Tracks
11 Tub Dub 1:45
12 She’s Got A Gun (Live At The Palladium NY Sep. 1985)
Accordion – Rolf Aschwanden 4:03
13 Daily Disco (1985 Version) 4:06
14 The Evening’s Young (1985 Version) 3:11
15 Pinball Cha Cha (12″ Mix)
Mixed By [Mixing Assistance] – Ian Tregoning 5:25
16 Desire For Desire 4:16

Жанр: Electronic, Rock

Формат: CD, Album, Reissue, Remastered

Рік виходу альбому: 1981

Рік випуску диска: 2005

Claro Que Si - другий альбом Yellow, випущений в 1981 році Claro Que сі в перекладі з іспанського Так, звичайно.

Другий диск, що вийшов через рік, у порівнянні з першим мав більшу суворість в аранжуванні. Вже перші альбоми гурту виявилися чудовими зразками семплерної технології, що становлять казкове царство звуків. Критики також звернули увагу, що тексти Yello населені найдивовижнішими персонажами — підступними спокусницями, комівояжерами, що рекламують несусвітні речі, агентами таємної поліції та автогонщиками, що крутять на стільці уявну бублик.

Yello («Йєлло») – швейцарський музичний колектив у жанрі електронної музики. Звучання гурту відрізняють оригінальні семпли (у тому числі безліч «живих» інструментів), чіткий ритм і глибокий голос Дітера Майєра. Серед найвідоміших хітів Yello - композиції "The Race", "Vicious Games" та "Oh Yeah".

Історія колективу розпочалася у 1967 році, коли Борис Бланк почав записувати свої перші музичні опуси на магнітофон. Через відсутність інструментів він почав використовувати кухонне начиння: дерев'яні підставки, кришталеві келихи, ключі та ножі. Свої несподівані знахідки він тривалий час намагався пристосувати до різних груп, але без особливого успіху. Переломною стала для Бориса зустріч із звукорежисером та музикантом Карлосом Пероном. З ним Бланк зміг нарешті створити свою першу професійну студію. 1978 року вони здійснили подорож до Сан-Франциско, щоб познайомитися зі своїми кумирами — авангардистським гуртом The Residents. Повернувшись до Швейцарії, Бланк і Перон незабаром зустрілися з людиною, яка пізніше стала членом Yello. Це був Дітер Майєр, син багатого батька, який мав за плечима бурхливу біографію: шлюб із спадкоємицею пишного аристократичного титулу, втеча із сімейного замку з наміром стати діячем мистецтва, робота як журналіст, автор дитячих книг і режисера експериментальних фільмів, членство у збірній команді Швейцарії з гольфу. Дітер легко вписався в групу, і в 1979 проект придбав закінченість.