DIZZEE RASCAL – MATHS AND ENGLISH (CD Audio)

Жанр: Grime

Рік видання: 2007

Тривалість: 48:52

Треклист:

01. World Outside

02. Pussyole (Oldskool)

03. Sirens

04. Where’s Da G’s (Feat. UGK)

05. Paranoid

06. Suk My Dick

07. Flex

08. Da Feelin’

09. Bubbles

10. Excuse Me Please

11. Hardback (Industry)

12. Temptation (Feat. Alex Turner)

13. Wanna Be (Feat. Lily Allen)

14. U Can’t Tell Me Nuffin’

Третій запис найбільш перспективного британського репера. З моменту вручення Дизі Розкалу премії «Mercury Music Printа» мінуло, страшно сказати, чотири роки — саме час почути голос не хлопчика, але чоловіка. Так, загалом, і вийшло: піонер і відмінник грайма виріс як MC, набрав вагу як продюсер, ну і в принципі засмутив — один із треків носить до крайності неоригінальну назву, відвертості якого підбивилося б, однак, будь-який гангста-репер, «Suk My Dick». Цікаво, що весь цей напускний мачизм якраз розкатаний, за великим рахунком, ні до чого — перевершений zeitgeist усе ще юний англійець схоплює на льоту. Вийшов із моди грайм — ну так само «Maths + English» хоч скільки-небудь грайм? Жодних ні, найкращі з тутешнього треку спрацьовані нарівняння Тімбаленду, і встромляєшся в них так, що х... ви вишле (ви вже милуєте за вочне цитування класика — музикою навіяло). Випускати безцеремонно хватку поп-пісні в статусі героя підлоги — сором і сором?  Ну так не хітами єдиними — пісня «Flex», наприклад, копіює куди глибше за попередні альбоми Діззі, вгризаючись у корені неграйма навіть, але потворив його тустепа. На підспівках тим часом старанно працюють Лілі Аллен і соліст Arctic Monkeys (попрацювалася ще й Джосс Стоун, але результат її старань Розкал заклейміл як «засобане попсове»), всі надіїгані - в одному флаконі. Як не дивно, але саме цей заслужений універсалізм і вміння пройтися між крайнощами, начебто жодного разу їх не зачіп, трохи бентежать — якщо «Boy In Da Corner» і «Showtime» брали насамперед строкатий звук, частотою рифам і віддаленою енергетикою, то на «Maths + English» все це підпорядковане холодному розрахунку нововипеченого профі. Не дуже зрозуміло, навіщо така переоцінка цінностей особисто Діззі: роки, зрозуміла справа, беруть своє, але в Сполученому Королівстві історичні в ціні саме, що юнацький потяг (бек-вокалісти підтвердять), а в Америку Розкал не спускається. Так чи інакше, в одній манері його читки стільки впевненості у власних силах, що ставити їх під сумнів не доводиться. Що вже говорити про слова — про те, що «все тільки починається», що імовірно відточує в цей момент ножі Діззі заявляє вже на другій хвилині альбому.