Yello – Toy (2016) (CD Audio)

01. Frautonium Intro  (1:10)
02. Limbo (Backing Vocals – Malia) (3:22)
03. 30’000 Days (Guitar – Jeremy Baer) (4:05)
04. Cold Flame (Featuring, Vocals – Malia) (4:02)
05. Kiss The Cloud (Featuring, Vocals – Fifi Rong) (3:13)
06. Pacific AM (3:35)
07. Starlight Scene (Guitar – Jeremy Baer, Vocals – Malia) (3:16)
08. Give You The World (Featuring, Vocals – Malia) (3:32)
09. Tool Of Love (Backing Vocals – Malia) (3:12)
10. Dialectical Kid (Vocals – Heidi Happy) (3:18)
11. Dark Side (Vocals – Fifi Rong) (4:15)
12. Blue Biscuit (Lyrics By – Boris Blank, Vocals – Boris Blank) (3:38)
13. Magma   (6:26)
14. Frautonium (4:20)

Жанр: Synthpop, Electro, Downtempo, Future Jazz

Швейцарський дует Yello, який цілком можна назвати дідусями електропопа, випустили 30 вересня 2016 року новий, 13-й за рахунком студійний альбом під назвою «Toy». Але ще захопливіші новини в тому, що вперше за 37-річну кар'єру Yello мають бути в обігу живій і готують спеціальну програму.

«З прийняттям рішення виступати живім у Kraftwerk Berlin настає нова ера в житті Yello, — говорить учасник дуету Дітер Майєр. — Це як вихід із гіперпростору в реальність зі постановкою в стилі наших відео».

«Головне в нашому шоу — це понад 20 пісень Yello, які я перевантажив для нього», — додає інший учасник Борис Бланк. — Певна річ, ми зіграємо й наші хіти, а й треки з нового альбому». Разом зі швейцарським дуетом на сцені відіграють музиканти, з якими вони записували новий альбом.

Хоча останнім часом 64-річний Борис Бланк і 71-річний Дітер Мейєр випускали чудові релізи порізно, з їхнім легендарним дитям Yello все гаразд. 13-й спільний альбом дуету схожий на квінтесенцію їх довгого творчого шляху з усіма прикметами різних його періодів ± від особливо стрибучого електролатино «30 000 Days» і сюрреалістичного гумору «Tool Of Love» до орієнтальної інструментальної теми «Pacific AM» і пізніх даунтемпо-номерів із запрошеними вокалістиками, на кшталт Малії, з якою не так давно електронний чарівник Борис Бланк записано цілу пластинку, або якоїсь Фіфі Ронг, надзвичайно еротично співаючої в трьох треках.
Єдине, що, порівнюючи з класикою Yello, нові записи, може бути, все ж трохи спокійніше, а їх завждиячий агресивний гламур відливає ще більшим лоском (як у першому синглі «Limbo»). Прекрасно віддаючи собі звіт у власній ролі в історії електронної музики, Yello не забувають і своїх попередників, ± альбом відкривається й завершується оммажем німецькому піонеру електроніки, композитору Оскару залу («Frautonium»).