Pink Floyd – The Dark Side Of The Moon (2011) (CD Audio)

01. Speak To Me — 1:07
02. Breathe (In The Air) — 2:50
03. On The Run — 3:45
04. Time — 6:53
05. The Great Gig In The Sky — 4:44
06. Money — 6:23
07. Us& Them — 7:49
08. Any Colour You Like — 3:26
09. Brain Damage — 3:47
10. Eclipse — 2:13

Стиль: Psychedelic Rock

Рік виходу альбому: 1973
Рік випуску диска: 2011

The Dark Side of the Moon (рос. Темна сторона Місяця) — восьмий студійний альбом групи Pink Floyd, випущений 24 березня 1973 року. Найуспішніший альбом групи; загальна кількість продажів — понад 40 мільйонів примірників, найбільш продаваний альбом за всю історію групи. Як продано у Великобританії в кількості 4 114 000 копій, входить до британської десятки найбільш продаваних альбомів у країні, займаючи восьмиме місце. Залишався в «Top 200» США 741 тиждень, зокрема 591 тиждень поспіль з 1973 до 1988 року, кілька разів потрапляючи на перше місце. Один із найвідоміших концептуальних альбомів прогресивного рока, був записаний у період із червня 1972 року по штамп 1973 року на студії Abbey Road у Лондоні з використанням останніх на той момент досягнень звукозаписувальної техніки, включно з мультитрекінг, аналоговий синтезатор, а також різні ефекти з магнітними записками. Альбом отримав премію Греммі «За найкращу техніку записування альбому».

«Dark Side of the Moon» — концептуальна робота, яка спочатку розповідає про вогні різних обставин сучасного життя на людину. Ця ідея була потужним каталізатором творчості групи та спільно її члени склали список тем альбому: композиція «On The Run» («Беганство») описує стрес від сучасних засобів пересування, зокрема страх перед польотом; «Time» («Час») описувала наближення старості та безмиттєву витрату життя; «The Great Gig In The Sky» («Шоу на небесах», спочатку називалася «Mortality Sequence» — «Очерідність літнього результату») і «Religious Theme» («Духове питання») з проникливим вокалом Клер Торі оповідає про смерть, завершуючи першу сторону альбому; що розпочинається зі звуків касового апарату «Money» висміює людську популярність (за іронією долі, вона стала найбільш комерційною успішною композицією з альбому); «Us And Them» («Ми і вони») за допомогою простих дихотомічних поділів оповідає про ізоляцію та депресію; «Brain Damage» описує психічний розлад на ґрунті величезної популярності та успішності; «Eclipse» говорить про більш загальні речі, завершуючи альбом не на такій похмурій ноті.

Цей альбом, робота над яким фактично велося з часу виходу A Saucerful of Secrets, є одним із найбільш завершених у концептуальному плані витвором групи. Тут досягнуто чудової рівновагу між музичними геніями Уотерсу, Гілмора та Салона. А талановиті вірші лідера групи зробили диск практично ідеальним. Після виходу цього альбому ні творчість Pink Floyd, ні прогресивний рок загалом уже не могли залишитися такими, як були. Творчість групи не худилася, воно просто змінювалося. Воно не могло залишатися колишнім після оглушливого успіху їхнього епохального альбому.

В основі концепції альбому лежить твердження, що сучасне життя є способом до божевілля, і індивід має вести сувору боротьбу за збереження розуму. Це виявилося таким співзвучним думкам і побоюванням мільйонів людей, що альбом надалі активно купують і через чверть століття після його появи.

Перший наклад альбому був випущений під назвою The Dark Side Of The Moon, проте надалі певний артикль був опущений.

Завдяки використанню нового 16-доріжкового звукозаписувального обладнання на студії «Abbey Road» і вкладки інженера звукозапису Алана Парсонса, альбом встановив нові стандарти для бездоганного відтворення звуку. Він відразу мікшувався й у квадрофонічній версії. Донині «Dark Side...» є одним із найвідоміших зразків 4-х канального зведення. До 30-річчя було випущено перевидання на SACD, що містить новий майстерин стереофонічної версії та сучасний мікс 5.1, зроблений за мотивами оригінальної квадрофонічної версії.

Обкладинка альбому наочно демонструє явище дисперсії світла в фізиці. Зворотний бік обкладинки зображує конвергенцію спектра, що дає змогу, поєднавши кінці розгорнутих обкладинок разом, досягти повторюваного до нескінченності дизайну.

2011 року обкладинка альбому зайняла перше місце в списку найкращих обкладинок альбомів усіх часів на думку читачів інтернет-видання Music Radar

Роджер Вотерс прокомментував успіх альбому в такий спосіб:

Альбом дуже добре збалансований і вистроєний — з погляду динаміки та музики. ans, приваблює і гуманність його підходу.

.