CD1
01. West End Girls
02. Love Comes Quickly
03. Opportunities (Let’s Make Lots Of Money)
04. Suburbia
05. It’s A Sin
06. What Have I done To Deserve This
07. Rent
08. Always On My Mind
09. Heart
10. Domino Dancing
11. Left To My Own Devices
12. It’s Alright
13. So Hard
14. Being Boring
15. Where The Streets Have No Name (I Can’t Take My Eyes Off You)
16. Jealousy
17. DJ Culture
18. I Wouldn’t Normally To Do This Kind Of Thing
CD2
01. Go West
02. Can You Forgive Her
03. Paninaro ’95
04. Se A Vida E (That’s The Way Life Is)
05. Single-Bilingual
06. Before
07. Somewhere
08. New York City Boy
09. I Don’t Know What You Want But I Can’t Give It Any More
10. Home And Dry
11. Flamboyant
12. I’m With Stupid
13. Minimal
14. Love etc.
15. Did You See Me Coming
16. It Doesn’t Often Snow A Christmas
17. Leaving
18. Vocal
19. The Pop Kids (The Full Story)
Стиль: Electronic, Pop
Британський синті-поп-дует, заснований у 1981 році в Лондоні. Pet Shop Boys є одним із найуспішніших у комерційному плані та найплідніших колективів Великої Британії, що записують танцювальну музику: за останні тридцять років вони випустили понад сорок синглів (з них 20 потрапляли до першої десятки британського хіт-параду), 12 студійних альбомів (усі вони потрапили до топ-10 британського чарту, посівши місця з першого по дев’яте), а також безліч спільних записів з іншими виконавцями.
Pet Shop Boys також відомі своєю співпрацею з іншими виконавцями популярної музики. Перші спільні проєкти розпочалися з Дасті Спрінгфілд (1987, 1991) та Лайзи Мінеллі (1989; музиканти повністю написали та записали для неї альбом «Results»). У 1988 році вони написали композицію «I’m Not Scared» для британського поп-гурту «Eighth Wonder», учасницею якого була Петсі Кенсіт у 1989—92 рр. Pet Shop Boys брали участь у проєкті Electronic, заснованому Бернардом Самнером із New Order та Джонні Марром із The Smiths. У 1990-х роках Pet Shop Boys почали робити ремікси на композиції інших виконавців. Першим був ремікс на сингл Blur «Boys And Girls» (1994), потім пішли ремікси для Девіда Боуї («Hallo Spaceboy»), Йоко Оно («Walking on the Thin Ice»), Atomizer («Hooked on Radiation»), Rammstein («Mein Teil»), Мадонни («Sorry»), The Killers («Read My Mind»), MGMT («Kids»), Lady Gaga («Eh Eh Nothing Else I Can Say»). До збірки «Disco 4» (2007) увійшла більшість таких реміксів, зокрема й ті, що раніше не виходили та були створені Pet Shop Boys для власних синглів. У 1998 році вони брали участь у записі пісні колишнього учасника гурту Take That Роббі Вільямса «No Regrets» (у пісні голос Ніла Теннанта чути на бек-вокалі). У 2006 році разом із ним учасники дуету записали сингл «She’s Madonna» для альбому «Rudebox». У 2012 році гурт записав пісню «Listening» для сольного альбому Мортена Харкета.
Pet Shop Boys створили яскравий, характерний імідж, який гурт продовжує розвивати вже понад 20 років. Незважаючи на те, що тексти їхніх пісень традиційно розповідають про людську любов і ненависть, творчість гурту часто називають «інтелектуальною танцювальною музикою» — завдяки парадоксальним поворотам сюжетів пісень, несподіваному включенню елементів із різних сфер культури.
«Я намагався внести в тексти пісень елементи, що виходять за межі звичайних поп-кліше, — каже Ніл Теннант. — У цьому, до речі, проявляється англійськість, оскільки я намагаюся використовувати слова чи фрази, які занадто зайві для вживання. Але в мене також є схильність використовувати як зачіпку для пісень англійські кліше: „I wouldn’t do this kind of thing“, „What have I done to deserve this?“, створюючи з таких розмовних фраз зачіпки для танцювальних платівок. Певною мірою в цьому є діалектика, поєднання двох протилежностей… Те, що ми в Pet Shop Boys завжди намагалися внести, — це теми зі світу поза поп-музикою, такі теми, яких зазвичай у ній немає. Як The Beatles зробили у випадку з «Eleanor Rigby», «Yellow Submarine»… таких тем раніше в поп-музиці ніколи не існувало.»
Назви композицій гурту тяжіють до двох полярних полюсів: це або короткі мінімалістичні назви («Rent», «Before», «Minimal»), або, навпаки, довгі назви-речення («You only tell me you love me when you’re drunk», «This must be the place I waited years to leave», «I don’t know what you want but I can’t give it anymore»; при цьому часто зустрічаються назви, сформульовані у вигляді запитань), тому, всупереч практиці музичної індустрії, у назвах пісень гурту з великої літери пишеться лише перше слово.
Усі альбоми мають однослівну назву, при цьому Pet Shop Boys також полюбляють буквальні, іронічні назви — наприклад, збірки відеокліпів «Various», «Promotion» або альбоми «Please» (покупці в магазині, ймовірно, запитували: «Покажіть мені альбом Pet Shop Boys, будь ласка»), аналогічно «Release», «PopArt» (кожен із двох дисків називається «Pop» і «Art», таким чином красномовно вказуючи, що самі музиканти вважають мистецтвом, а що — розважальною естрадою) та ін. Майже всі платівки Pet Shop Boys оформлює Марк Фарроу, який колись працював для Factory Records.
Колектив приділяє особливу увагу відеокліпам. З 1987 року розпочалася їхня співпраця з Дереком Джарменом, яка тривала аж до самої смерті режисера. Новаторські кліпи з альбому «Very» були відзначені нагородами. У кліпах цього альбому використовувалася передова комп’ютерна графіка, а Теннант і Лоу були одягнені в незвичайні костюми — починаючи від синьо-жовтих касок і шинелей у кліпі «Go West» і закінчуючи ковпаками заввишки в метр у кліпі «Can You Forgive Her?»
У своєму житті Pet Shop Boys також приділяють велику увагу моді, яка відбивається не тільки на повсякденному одязі музикантів, але й є невід’ємною частиною їхнього сценічного іміджу, — не випадково вони написали пісню до серіалу про моду «Absolutely Fabulous». У колективі роль денді, як правило, відіграє Теннант, тоді як Лоу культивує напівспортивний стиль — бейсболки та кросівки — і проектує на себе відсторонений образ, підсилити який йому також допомагають модні сонцезахисні окуляри, які він майже не знімає з початку 90-х років.
Ніл Теннант, який у 80-х роках не підтверджував і не спростовував чутки про свою гомосексуальність, зробив камінг-аут у 1994 році в інтерв’ю гей-журналу Attitude[7]. Дует часто помилково вважали парою (Теннант згадував, що так думав навіть їхній менеджер Том Воткінс).
Pet Shop Boys вважаються важливими фігурами в гей-культурі завдяки пісням «Can You Forgive Her?», «It’s A Sin» (кліп на цю пісню зняв режисер-гей Дерек Джармен), New York City Boy та кавером на пісню Village People Go West. Крім того, у них є, принаймні, дві пісні про камінг-аут (Was It Worth It? та Metamorphosis) і пісня про хлопця, який провів ніч зі своїм кумиром-репером, імовірно, за мотивами Емінема (The Night I Fell In Love). Однак Ніл Теннант заявляв, що його тексти стосуються не лише геїв. Багато текстів гурту написано з неоднозначної точки зору, а багато фанатів гурту — гетеросексуальні.
Pet Shop Boys працювали та виступали з багатьма гей-іконами, такими як Дасті Спрінгфілд, Девід Бові, Bronski Beat, Erasure, Елтон Джон, The Village People, Бой Джордж, Кайлі Міноуг, Мадонна, Рікі Мартін, Джордж Майкл, Піт Бернс та Леді Гага.
- Ціна: 780 ₴


